Друже, ти загинув в ніч на 24 серпня, коли ми готувались до Дня Незалежності🕯 Бо ти з перших днів пішов на війну, і обирав завжди нульову лінію, аби всі ми могли відзначати цей день. В нашій країні.
Вибач, що ми не змогли тебе вберегти, хоч найбільше за все цього хотіли😔 Але ні шолом, ні бронижелет не захистили тебе від уламка.
Якби існував такий донат, що б зміг залишити тебе живим…
Ти випромінював життя і був найкращим другом. І ми не знаємо, як нам тут без тебе. Дякуємо за все. Ми будемо завжди тебе памʼятати. І намагатися тебе не розчарувати.
Ти будеш жити для нас у муралі, який тепер прикрашає будинок, де ти жив, і де досі живе твоя мама ( вул. дністерська, 1А)
А ще пам’ять про тебе буде у цьому хмарному сховищі. А може ми ще щось придумаємо, аби якось переробити цей біль.
І, авжеж, ти будеш всередині кожного з нас.
Обіймаємо, Антоне. Довіку вдячні, що гідно виконав бойове завдання.
Антон загинув під час чергового нічного наступу ворога, утримуючи нашу позицію. Цей шмат землі досі тримають його побратими з батальйону “Ірбіс” та інші військові частини на нулі. І аби вони далі могли вгризатися в цю територію і не відступати з землі, за яку вже пролито стільки крові, ми мусимо тримати їх і посилювати, чим можемо.
Наш фонд “Brothers in arms” допомагає військовим і закриває нагальні потреби у РЕБах, дронах та іншій техніці, що рятує життя.
Мусимо допомагати нашим військовим, поки вони живі. Аби були живі.
Будемо вдяні за вашу підтримку.